Організацію та надання медичної допомоги в Кам’янці-Подільському і Нетішині, впровадження елементів електронної системи eHealth та виконання протипожежних заходів в ЛПЗ області проаналізували під час колегії ДОЗ ОДА

27 червня у конференц-залі Департаменту охорони здоров’я ОДА провели засідання чергової колегії. Спершу спеціалісти ДОЗ повідомили про перевірку організації та надання первинної медичної, спеціалізованої терапевтичної та педіатричної допомоги населенню м. Кам’янця-Подільського та м. Нетішина.

Так, головний спеціаліст з організації та надання первинної медичної допомоги ДОЗ ОДА Ольга Трач повідомила, що до структури БУ «Центр ПМСД» Кам`янець-Подільської міської ради наразі входить 12 амбулаторій ЗПСМ. Центр ПМСД укомплектований лікарями майже на 100 %. Проте, близько 37 % працюючих лікарів – пенсійного віку.

У 2017 році першочерговим завданням було підключення амбулаторій та кабінетів лікарів до мережі інтернет. Також придбали 39 комп’ютерів і 28 принтерів. Заклад зареєстрований в системі електронного здоров’я eHealth та працює з медичною інформаційною системою «Медікс». Зокрема, станом на 15.05.2018 лікарі уклали майже 15 тисяч декларацій, що складає 15% від населення цієї території.

У минулому році центр ПМСД м. Кам`янця-Подільського повністю використав кошти субвенції, виділені на Урядову програму «Доступні ліки». Станом на 15 травня цього року освоєно 83,3% від коштів, виділених на І півріччя.

Ольга Трач підкреслила, що в цілому вимоги з організації первинної медичної допомоги у м. Кам’янці-Подільському витримані. Проте, є недоліки, над усуненням яких необхідно попрацювати.

У Нетішині центр ПМСД як окрема юридична особа створений та зареєстрований як комунальне некомерційне підприємство (КНП) у березні, а ліцензію на медичну практику отримав у середині травня 2018 року. Після цього стартувала робота із укладання декларацій з населенням.

До структури ЦПМСД входять 2 амбулаторії ЗПСМ. Щоб забезпечити доступність до медичної допомоги, планується відкриття амбулаторії у старій частині міста (віддаленість від Центру ПМСД – 7 км).

У закладі організовано «електронну реєстратуру» із попереднім записом на прийом до лікарів ЗПСЛ, дільничних терапевтів та педіатрів. Запис здійснюється безпосередньо пацієнтами через мережу інтернет та у телефонному режимі.

Штатні посади укомплектовані фізичними особами на 68 %. Усі кабінети амбулаторного прийому оснащені ноутбуком з програмним забезпеченням. Заклад комп’ютеризований (12 комп`ютерів), підключений до мережі інтернет та системи eHealth (обрана МІС «Медікс»).

Минулого року заклад виконав Урядову програму «Доступні ліки» на 100 %. Станом на 21.05.2018р. вдалося використати 84 % коштів, передбачених на I півріччя 2018 р.

Головний терапевт ДОЗ ОДА Аліна Костенко охарактеризувала стан надання спеціалізованої терапевтичної допомоги у Кам’янці–Подільському як такий, що потребує суттєвого покращення. До позитивів фахівець віднесла придбання окремого обладнання. Зокрема, наприкінці 2017 року для міської лікарні за кошти місцевої казни закупили системи добового моніторингу ЕКГ та артеріального тиску.

Стан надання спеціалізованої допомоги хворим терапевтичного профілю у м. Нетішин Аліна Миколаївна вважає таким, що потребує покращення з акцентом на контрольовані показники роботи. Адже, маючи відмінні умови праці, потужну діагностичну базу, можливості лабораторної діагностики, тамтешні медики повинні продемонструвати відповідні результати роботи.

Головний педіатр Департаменту охорони здоров’я ОДА Лариса Добровольська наполягає, що надання допомоги дітям м. Кам`янця-Подільського необхідно покращувати. Зокрема, потрібно терміново вирішити питання щодо переведення дитячої поліклініки в інший заклад та створення належних умов для її функціонування.

У м. Нетішині, на думку Лариси Олексіївни, треба покращити діагностику захворювань неврологічного профілю у дітей, придбати апарат електроенцефалографії, підготувати фахівця з проведення нейросонографії, впровадити в практику виконання нейросонографічного скринінгу в неонатології, покращувати матеріально-технічну базу тощо.

Про стан інформатизації та впровадження елементів електронної системи eHealth в ЛПЗ області на колегії доповідала начальник обласного інформаційно-аналітичного центру Олена Юлик. Вона повідомила, що однією зі складових реформи системи охорони здоров’я є інформатизація закладів охорони здоров’я. МОЗ ініціювало створення в Україні електронної системи обміну медичною інформацією – електронної системи охорони здоров’я eHealth. Національна електронна система обміну медичною інформацією є необхідною умовою запровадження нової моделі фінансування закладів охорони здоров’я. Тому забезпечення функціонування електронної системи охорони здоров’я покладено на Національну службу здоров’я.

Наразі усі заклади охорони здоров’я підключені до інтернет-мережі. В основному, це приймальні головних лікарів, бухгалтерії та, частково, інформаційно-аналітичні кабінети. У потужних обласних та міських закладах доступ до інтернету мають і лікувально-діагностичні підрозділи. Проте, такі можливості повинен мати кожний лікар на своєму робочому місці.

Оскільки реформа системи фінансування розпочинається із закладів первинного рівня, пріоритетом насамперед є підключення до інтернету всіх відокремлених підрозділів центрів ПМСД. Тобто, лікарських амбулаторій і автоматизація робочих місць усіх лікарів, котрі надають первинну медичну допомогу.

Станом на 1 червня цього року до інтернету були підключені 188 амбулаторій, а це 77,4 % від загальної кількості в області. Найкраща ситуація в усіх міських та селищних центрах ПМСД, Віньковецькому, Кам’янець-Подільському та Хмельницькому районних центрах, де доступ до інтернету забезпечено всім амбулаторіям.

Крім того, з 2 квітня поточного року стартувала кампанія з підписання електронних декларацій про вибір лікаря, який надає ПМД. Станом на 15 червня 26 із 29 центрів ПМСД зареєструвались в системі eHealth і включились в процес підписання декларацій в електронній формі в онлайн-режимі.

За 2,5 місяці від старту підписної кампанії декларації з лікарями уклали 331,9 тис. осіб, що становить 25,9 % від усього населення краю. Найактивніші лікарі Віньковецького району, де 44,5 % населення охоплено угодами, Славутського – 44,1 %, Новоушицького - 40,9 %, Деражнянського – 39,6 %, Сатанівського ЦПМСД – 37,2 %.

Серед причин, що стримують процес реформування на первинному рівні, - низьке забезпечення лікарів комп’ютерною технікою. Загалом, у центрах ПМСД є 778 комп’ютерів, з них 443 – у користуванні практичних лікарів. Таким чином, центри ПМСД області забезпечені оргтехнікою на 68 % від оптимальної потреби.

Олена Олександрівна наголосила, що покращувати ситуацію необхідно і в закладах вторинного і третинного рівня надання медичної допомоги. Адже з 2020 року у них також планується впровадження нової системи фінансування. Відповідно, необхідно автоматизувати робочі місця не менш ніж 70 % медперсоналу, зокрема, всі кабінети амбулаторного прийому, допоміжні лікувально-діагностичні підрозділи, ординаторські, пости чергового персоналу в стаціонарах.

Центральні районні лікарні, згідно даних, забезпечені комп’ютерами на 44,7 % від оптимальної потреби, заклади міського рівня – на 53,4 %, обласні заклади – на 66,5 %, область в цілому – на 54,3 %. Так, у 2017 році для закладів обласного підпорядкування було придбано 48 комп’ютерів, міських закладів вторинного рівня – 50, ЦРЛ - 40, центрів ПМСД – 312, на загальну суму 4581 тис. грн.. У поточному році закуплено 25 комп’ютерів для закладів вторинного та третинного рівня, 145 – для центрів ПМСД.

Прикро, але найкраще забезпечені оргтехнікою бухгалтерсько-економічні служби - на 90 % від потреби, адміністративні підрозділи – на 73,7 %, інформаційно-аналітичні відділи (кабінети) – на 76 %. А от поліклініки і стаціонари забезпечені вкрай незадовільно – відповідно на 30 і 35 % від мінімальної потреби.

Центри первинної медико-санітарної допомоги, долучившись до процесу підписання електронних декларацій, створюють електронну базу своїх пацієнтів. Окремі з вибраних керівниками центрів медичних інформаційних систем забезпечують не лише підписання декларацій, але й електронний запис на прийом до лікаря, формують мінімальну базу медичних даних. Такий процес відбувається в містах Хмельницькому, Кам’янці-Подільському, Нетішині, які співпрацюють з розробниками МІС «Медікс».

Олена Юлик зазначила, що серед нагальних завдань для закладів охорони здоров’я, зокрема вторинного і третинного рівня, - створення власних сайтів, запровадження і більш широке використання телемедичних технологій. Лише незначна кількість закладів працюють в цих напрямках: обласна лікарня, обласна дитяча лікарня, обласний онкодиспансер, Асоціація лікарів-урологів, Деражнянська ЦРЛ.

Однак, в умовах конкурентного середовища, необхідно підвищувати якість медичного обслуговування, що, в значній мірі, залежить від чіткої організації роботи закладу. Одним із інструментів забезпечення чіткої взаємодії всіх структурних підрозділів закладу і є використання комплексних медичних інформаційних систем.

Як організовані та виконуються протипожежні заходи у закладах охорони здоров’я області звітував інженер з охорони праці КЗ «Обласний центр централізованого господарського обслуговування закладів охорони здоров'я» Анатолій Собчук. Він повідомив, що в поточному році у ЛПЗ області не зареєстровано загорань або пожеж, але стан пожежної безпеки вимагає більшої уваги.

Спеціалісти ДОЗ ОДА, у рамках відповідних заходів, перевірили ряд закладів. При цьому, найбільш поширеними були порушення, пов’язані із відсутністю договору на обслуговування автоматичної пожежної сигналізації, необхідністю додаткової закупівлі вогнегасників, встановленням автоматичної пожежної сигналізації у відділеннях, забезпеченням доїзду пожежної техніки до приміщень лікувального закладу. В окремих лікарнях та амбулаторіях необхідно виготовити проектно-кошторисну документацію для влаштування автоматичної протипожежної сигналізації визначених будівель, придбати додатково пожежні рукави та пожежні щити, відремонтувати пічне обладнання, провести навчання щодо гасіння умовної пожежі та евакуації пацієнтів, облаштувати автоматичну пожежну сигналізацію в амбулаторіях, дерев’яні конструкції горищ обробити вогнестійкими сумішами, розробити плани евакуації, зокрема і відділень реанімації. Особливу увагу, на думку фахівців, треба приділити придбанню транспортних кувезів на випадок евакуації хворих дітей.

Результати перевірки свідчать, що автоматичну пожежну сигналізацію встановили у 53 закладах охорони здоров’я краю, підключили її до централізованого пульту – у 41 закладі. Крім того, ЗОЗ мають понад 1600 вуглекислотних та майже 2800 порошкових вогнегасників, близько 1 тисячі комплектів пожежних кранів, більше 350 пожежних ящиків з піском та 181 комплект пожежних щитів.

Анатолій Собчук підкреслив, що попри часткове виконання протипожежних заходів, під час перевірок було виявлено низький рівень знань деяких осіб, відповідальних за пожежну безпеку. А головною причиною недостатнього рівня виконання заходів з пожежної безпеки він вважає незадовільний рівень фінансування, виконавської дисципліни та відповідальності головних лікарів.

За результатами розгляду питань порядку денного колегія Департаменту охорони здоров’я ухвалила відповідне рішення.


Інна Левінська,
Хмельницький обласний Центр здоров’я.

1 1
1