У Департаменті охорони здоров’я підбили підсумки роботи галузі за 2017 рік

28 лютого у конференц-залі Державного патологоанатомічного центру відбулася колегія за підсумками діяльності закладів охорони здоров’я Хмельницької області за 2017 рік. Участь в засіданні взяли начальники управлінь охорони здоров’я Хмельницької та Кам’янець-Подільської міських рад, головні лікарі міських закладів охорони здоров'я, головні лікарі обласних ЛПЗ, ЦРЛ, центрів ПМСД, СМСЧ м. Нетішин, обласних дитячих санаторіїв, вузлових лікарень ст. Гречани та ст. Шепетівка, заступники головних лікарів з лікувальної роботи, директори медичних коледжів, училищ, головні штатні та позаштатні спеціалісти ДОЗ ОДА.

Про діяльність галузі охорони здоров’я області у 2017 році та завдання на 2018 рік доповідав директор Департаменту охорони здоров’я Хмельницької ОДА Яків Цуглевич. Він повідомив, що важливим пріоритетом Уряду залишається зміна системи охорони здоров’я в державі для забезпечення високоякісної медичної допомоги населенню. З цією метою ухвалено низку Законів України, видано ряд Постанов Кабінету Міністрів України, розпоряджень КМУ, Наказів Міністерства охорони здоров’я. Крім того, оприлюднено низку проектів регламентуючих документів.

Яків Цуглевич повідомив, що дзеркалом стану здоров’я населення є демографічна ситуація, яка у державі та області залишається несприятливою. Зокрема, за 11 місяців 2017 року чисельність населення краю знизилась майже на 12 тис. осіб, у порівнянні з аналогічним періодом минулого року.

Кількість пологів в закладах області за рік зменшилась на 1197 (у попередньому 2016 році – майже на 2 тисячі). Більшість дітей народилися в обласному перинатальному центрі, Хмельницькому міському перинатальному центрі, Кам`янець-Подільському перинатальному центрі та Шепетівській ЦРЛ. У 5 ЦРЛ прийняли більше 300 пологів, а у 6 ЦРЛ – менше 250 пологів. Крім того, закрито пологове відділення у Старосинявській ЦРЛ і на сьогодні 3 ЦРЛ (Білогірська, Новоушицька, Старосинявська) скеровують жінок на пологи у сусідні заклади або перинатальні центри.

Директор ДОЗ розповів, що в області працюють 98 закладів охорони здоров’я, з них 49 лікарень і диспансерів та 32 самостійних амбулаторно-поліклінічних заклади.

Крім того, удосконалення зазнала матеріально-технічна база закладів. Так, реконструювали приміщення поліклініки Ізяславської ЦРЛ, тривало будівництво корпусів Городоцької та Шепетівської ЦРЛ, розпочали реконструкцію облкардіодиспансеру для створення обласного кардіологічного центру.

Капітальні та поточні ремонти проводили в усіх закладах, на що використано у звітному році близько 64 млн. грн. У т.ч. в обласних закладах – на суму близько 17 млн. грн. Серед територій найбільші обсяги коштів на ремонти освоєні у м. Хмельницькому.

Закупівлі здійснювали 17 центрів ПМСД, в тому числі було придбано 4 автомобілі.

За кошти місцевих бюджетів та близько 5 млн. залучених коштів для лікарських амбулаторій купували електрокардіографи, очні тонометри, пульсоксиметри, сумки-укладки лікаря і медсестри, глюкометри та ін. Проте, рівень забезпечення первинної ланки медичним обладнанням залишається низьким і становить 44 % від потреби за табелем, автомобілями – 33 %. Але у 9 центрах ПМСД та первинній ланці Нетішина обладнання не купували.

Для 14 ЦРЛ закуплено обладнання на загальну суму близько 12 млн. грн. Зокрема, апарати УЗД-діагностики, рентгенсистеми, апарати ШВЛ, ендоскопічне, лабораторне обладнання, цифровий флюорограф, обладнання для малоінвазивної хірургії та ін.

Для обласних закладів придбали апаратури на понад 38 млн. грн., у т.ч. для обласної лікарні на 14, обласної дитячої лікарні – на 8,3, обласного госпіталю ветеранів війни – 2,3 млн. грн.

Варто додати, що усі заклади області завершили встановлення приладів власного обліку теплової енергії, гарячої води та газу.

В цілому, первинна медична допомога в області організована відповідно до вимог. Загалом, функціонують 26 центрів ПМСД: 3 – у містах, 20 – у районних центрах та 3 – селищних. З 1 січня створено ще один – селищний Наркевицький центр ПМСД. Лише у Нетішині досі не створено юридично самостійного центру ПМСД.

У Хмельницькій області діють 239 лікарських амбулаторій, з них 154 – сільських. У минулому році відкрито 5 амбулаторій: 3 у містах Ізяслав, Старокостянтинів, Хмельницький та 2 – у селах Білогірського та Новоушицького районів. Норматив забезпечення сільського населення амбулаторіями виконано лише у 6 центрах ПМСД.

Не відповідає нормативу кількість амбулаторій у 7 центрах ПМСД та містах Хмельницькому (потрібно ще 9), Кам`янці-Подільському (4), Нетішині, Полонному, Славуті (по 3), Городку, Летичеві, Старокостянтинові, Шепетівці (по 1).

На виконання ініціативи Президента України та відповідного Закону України в області сформовано робочу групу «Медична рада реформ», яка розробила план спроможної мережі із варіантами проектів будівництва сільських амбулаторій із житлом для лікаря за кошти державного бюджету.

Передбачено побудувати 9 нових амбулаторій (у Білогірському, Віньковецькому, Дунаєвецькому, Кам`янець-Подільському, Красилівському, Новоушицькому, Ярмолинецькому р-н) та 17 будівель для діючих амбулаторій (у Волочиському, Городоцькому, Деражнянському, Дунаєвецькому, Кам`янець-Подільському, Летичівському, Полонському, Старосинявському, Теофіпольському, Хмельницькому, Чемеровецькому, Шепетівському, Ярмолинецькому р-н). Також заплановано реконструювати 2 приміщення для відкриття нових амбулаторій (Красилівський та Старокостянтинівський р-н) та 10 – діючих амбулаторій з добудовою житла для лікаря (Волочиський, Городоцький, Дунаєвецький, Ізяславський, Полонський, Славутський та Теофіпольський р-н), а також здійснити капітальний ремонт 4 діючих амбулаторій (у Дунаєвецькому, Летичівському, Славутськом р-н). Таким чином, у проекті задіяно 42 об’єкти. Розроблений ОДА план спроможної мережі направлений на розгляд до Міністерства регіонального розвитку та будівництва.

В Україні гостро бракує лікарів ЗПСМ. Зокрема, в області укомплектовано лише 79 % штатних посад лікарів первинної ланки. На первинному рівні в області працюють 923 лікаря та понад 2,5 тисячі середніх медичних працівників. На неповну посаду працюють 13 лікарів та 89 середніх працівників. 13% амбулаторій (31) не мають основного працівника.

За інформацією МОЗ, українці почнуть обирати лікаря первинної ланки і підписувати з ними Декларації з квітня, а навантаження на одного сімейного лікаря складатиме 2 тис. осіб.

За висновком фахівців, нераціональна організація первинної допомоги та її недостатнє фінансування призвели до втрати комплексності та поступовості у наданні медичної допомоги, формального підходу до профілактики хвороб та диспансеризації населення. Як наслідок, спостерігаються високі рівні пізнього виявлення тяжких форм та ускладнень хронічних захворювань, що зумовлює надмірну потребу у дорогому спеціалізованому лікуванні.

З квітня минулого року діяла Урядова програма «Доступні ліки», за якою область отримала субвенцію в сумі 23 млн. 247 тис. грн. і до кінця року було освоєно 96 % цієї суми. До виписки рецептів були залучені 807 лікарів. Понад 340 тисяч жителів області скористались Програмою. Було виписано понад 640 тисяч та отоварено 530 тисяч рецептів або 83% від виписаних. Недоліком є те, що при сільських амбулаторіях бракує аптечних пунктів, через які можна було б купувати ліки.

73% від всієї суми використано на забезпечення хворих із гіпертонічною хворобою, 15% - із цукровим діабетом ІІ типу та 12% - із бронхіальною астмою.

Наказом МОЗ від 22 січня затверджений новий реєстр лікарських засобів, що включені до Програми. Перелік містить 239 торгових найменувань, 34 з яких підлягають повному відшкодуванню.

На 2018 рік область отримала на реалізацію Програми субвенцію в сумі понад 33 млн. грн. Половина суми – 16,5 млн. грн. передана на місцеві бюджети з подальшим включенням до кошторисів центрів ПМСД з розрахунку на І півріччя року. Зазначений розподіл, як і минулого року, проводився відповідно до кількості хворих, які перебувають на обліку у територіальних закладах охорони здоров’я. В подальшому заплановано включити до переліку нозологій за програмою інші хвороби – хронічну гастроентерологічну патологію, депресивні розлади та анемію у вагітних.

Яків Миколайович розповів, що епідеміологічна ситуація в області характеризується ростом захворюваності на дизентерію та гострі кишкові інфекції майже у всіх регіонах за рахунок ентероколітів установленої етіології, в першу чергу ротавірусних. Мали місце 3 спалахи кишкової інфекції в школах: у м. Хмельницькому у квітні (хворіло 14 дітей), у травні (5 дітей) і у вересні у Городоцькому районі (15 дітей). Зареєстровано 11 випадків ботулізму у дорослих (всі вижили) та 5 неполіомієлітних випадків гострого в’ялого параліча у дітей віком до 15 років, що відповідає вимогам.

Захворюваність на туберкульоз, у т.ч. дітей та підлітків, зменшилась і є однією з найнижчих в Україні.

Показник поширеності ВІЛ-інфекції стабільний. Збільшився показник вперше діагностованої ВІЛ-інфекції.

З групи керованих засобами імунопрофілактики інфекцій залишається високою захворюваність на кашлюк. 80% випадків мали місце у нещеплених дітей, віком до 4 років. У 2017-му, як і в попередньому році, зареєстровано випадок правця у нещепленої 7-річної дитини, яку успішно пролікували у Хмельницькій міській дитячій лікарні.

Мали місце 11 випадків кору за рік, але за січень їх було вже 56.

Показник охоплення вакцинацією підлягаючих дітей у 2016 році складав лише 22,5% при нормі 95%. Якщо у попередні роки ситуація з отриманням вакцин була незадовільною, то з червня 2016 року вакцини надходили в область ритмічно, за виключенням вакцин проти туберкульозу, гепатиту В та інактивованої поліомієлітної вакцини.

Охоплення профілактичними щепленнями відповідає рекомендованому ВООЗ рівню у 95% тільки проти туберкульозу у дітей у віці до 1 року життя, хоча обласні показники дещо кращі за державні.

Низьке охоплення дітей до року первинним вакцинальним комплексом пов’язано з відсутністю вакцин «Пентаксим», Імовакс-поліо, вакцини проти гемофільної інфекції.

Проте зрив виконання планів ревакцинації БЦЖ (виконано лише на 12%) зумовлений низькими обсягами туберкулінодіагностики, яка серед обов’язкового контингенту дітей віком 4-14 років проведена лише на 65%.

За наявності достатньої кількості дифтерійно-правцевих анатоксинів, план щеплень серед дорослого населення виконаний лише на 41%.

Краще за інших імунопрофілактика проведена у Віньковецькому, Славутському, Чемеровецькому, Шепетівському районах, Нетішині та Кам`янці-Подільському.

Проблемою залишається відсутність на ринку України і у закладах області правцевого анатоксину, людського протиправцевого імуноглобуліну, протигангренозної, протиправцевої, протидифтерійної сироваток. Складна ситуація із забезпеченням протиботулінічною сироваткою та сироваткою проти отрути гадюки.

Крім того, у передепідемічний період має проводитись щеплення проти грипу осіб з груп ризику. В епідсезон 2017 року вакциновано проти грипу 3810 осіб, у тому числі 1700 дітей.

В більшості закладів імунізація медичного персоналу проти гепатиту В – на низькому рівні. Отримали всі 3 щеплення лише 58% від підлягаючих.

Послуг швидкої медичної допомоги потребувало у минулому році майже 300 тисяч осіб, що на 20 тисяч менше, ніж у 2016 році. Проведено майже 283 тисячі виїздів. Найбільша кількість виїздів по Шепетівській станції, найменша – по Кам`янець-Подільській.

Частка виїздів до сільського населення зросла до 30%. Показник своєчасності доїзду на виклик за нормативом 10 хвилин у місті склав 95,5%, у сільській місцевості за нормативом 20 хвилин – 88,6%.

Радіус обслуговування у підрозділах Центру екстреної медичної допомоги коливається від 10 до 40 км. Найбільші радіуси доїзду у Волочиському, Старокостянтинівському, Кам`янець-Подільському районах. Тому мережа підрозділів Центру розширилась за рахунок відкриття пунктів у с. Підгірне Старокостянтинівського району та в районі цементного заводу у Кам`янці-Подільському. У поточному році заплановано створити пункти базування бригад у с. Купіль Волочиського, с. Великі Зозулинці Красилівського, с. Великий Жванчик Дунаєвецького, селах Вихватнівці та Рихта Кам`янець-Подільського районів.

У нові приміщення переведені Ярмолинецька і Летичівська підстанції. Є потреба змінити приміщення Кам`янець-Подільській станції, Деражнянській підстанції та Маківському пункту.

Бригади екстреної медичної допомоги забезпечені лікарськими засобами та виробами медичного призначення у повному обсязі. Завданням на перспективу залишається створення єдиної оперативно-диспетчерської служби.

В Україні та області відповідно необхідно проводити подальшу оптимізацію ліжкового фонду. За рік в краї скорочено 170 ліжок. Також існує потреба закриття 6 лікарень та терапевтичних відділень у 6 ЦРЛ, робота яких є недоцільною.

Відділення екстреної медичної допомоги працюють у 8 лікарнях – Волочиській, Деражнянській, Дунаєвецькій, Ізяславській, Кам`янець-Подільській, Старокостянтинівській, Шепетівській ЦРЛ, Хмельницькій міській лікарні. У січні цього року відкрито таке відділення у Славутській ЦРЛ.

Для надання хоспісної та паліативної допомоги функціонує 145 ліжок, у т.ч. відділення на 25 ліжок в облтубдиспансері.

Актуальним питанням залишається надання медичної допомоги учасникам АТО. В медичні заклади області звернулись 6610 демобілізованих (з понад 14 тисяч проживаючих в області, тобто менше половини), з них 80% оглянуто та 36% від оглянутих взято на диспансерний облік.

Яків Цуглевич акцентував увагу на своєчасному та першочерговому скерування учасників АТО на лікування до обласного госпіталю ветеранів війни, де за рік проліковано 1413 осіб. Крім того, госпіталь направляє постраждалих учасників АТО на медико-психологічну реабілітацію у санаторій «Авангард» Вінницької області. За минулий рік таким чином використано 30 наданих путівок.

Питання кадрового забезпечення актуальне не лише для первинного рівня. Так, укомплектованість посад лікарів вторинного рівня становить лише 83%, а 25% з працюючих – лікарі пенсійного віку.

У місті Хмельницькому вторинну медичну допомогу надають лікарі за 56 спеціальностями. В районах ситуація суттєво гірша.

Департамент вважає кадрове питання пріоритетним. Всього в інтернатурі за бюджетні кошти навчаються 228 лікарів-інтернів, з них у звітному році прибув 131 лікар. Для первинної ланки готується 52 лікаря, 161 – для закладів вторинного рівня та 15 – для обласних закладів. За контрактом у 2017 році зараховано 140 лікарів-інтернів, з них 53 стоматолога.

Яків Цуглевич наголосив, що вкрай важливо на місцевому рівні створювати такі умови праці, котрі б зацікавили молоді кадри до роботи у закладах. У 5 районах розроблені місцеві програми, що передбачають різні види заохочення лікарів до роботи, в першу чергу на первинній ланці. Це і різного роду стимулюючі доплати та разові виплати лікарям, і придбання та ремонт житла для молодих спеціалістів, відшкодування вартості комунальних послуг, навчання за кошти місцевих бюджетів на післядипломному і навіть додипломному етапах навчання, компенсація витрат за найм житла, допомога в оформленні пільгових кредитів на будівництво та придбання житла, зміцнення матеріально-технічної бази амбулаторій тощо. Посадовець підкреслив, що ключову роль у кадровому забезпеченні на місцях відіграє ставлення до цього питання місцевої влади та керівників закладів.

Вибіркові показники роботи вторинної ланки свідчать, що більшість позитивних змін відбулися у Нетішинській СМСЧ, Шепетівській та Волочиській ЦРЛ.

Як відомо, в області сформовані госпітальні округи та госпітальні ради, які очолили Володимир Розгонюк (Хмельницький), Валентина Савчук (Шепетівка) та Віталій Шевчук (Кам`янець-Подільський). Саме перед госпітальними радами стоїть завдання з формування плану ефективного розвитку кожного округу з визначенням функції всіх центральних районних лікарень та спектру медичних послуг в них. Таким чином, в краї має бути сформовано сучасну повносправну мережу закладів охорони здоров’я.

Стратегічне завдання керівники ДОЗ вбачають у створенні обласного центру кардіології та кардіохірургії та повнопрофільної обласної дитячої лікарні. В останній проведено ремонт кардіоендокринологічного відділення, триває капремонт відділення реанімації, розпочато підготовку для капремонту гематологічного відділення, впроваджено аудіометрію у дітей.

Крім того, впорядковано мережу обласних психіатричних лікарень - об’єднано лікарні № 2 та № 3.

В області на діалізному лікуванні перебувають 258 пацієнтів. Для проведення замісної ниркової терапії цим хворим у складі обласного центру екстракорпоральної детоксикації обласної лікарні функціонують 4 філії на базі Кам`янець-Подільської міської лікарні, Шепетівської, Старокостянтинівської, Славутської ЦРЛ (остання відкрита у січні). На стадії завершення ремонт приміщень для відкриття філії на базі Хмельницької міської лікарні для жителів обласного центру.

Фінансовий ресурс галузі області за 2017 рік по загальному фонду склав понад 2,3 млрд. грн., з них 78% - це кошти медичної субвенції. За розподілом видатків на обласний бюджет, бюджети районів та ОТГ припало майже по 40%, бюджети міст – 21%.

Фактичні витрати бюджетних коштів на 1 мешканця за рік, в середньому по області, склали без обласних закладів 1134 грн., з обласним бюджетом – 1765. Ріст у порівнянні з минулим роком на 33%.

Найвищі рівні фінансового забезпечення у розрахунку на 1 мешканця були зафіксовані Нетішині, Кам`янці-Подільському, Хмельницькому, а також Красилівському і Старосинявському районах.

Результативну оптимізацію витрат на енергоносії провели у Городоцькій, Летичівській, Хмельницькій ЦРЛ та в міських закладах.

Вартість 1 ліжко-дня в цілому по області склала майже 386 грн., по районах – 374, міських закладах – 479, обласних – 462 грн.

Від надання платних послуг та залучення позабюджетних коштів за рік надійшло понад 167 млн. грн., з них за рахунок отриманих благодійних внесків та дарунків – 76%.

Для забезпечення найбільш вразливих верств населення життєво-необхідними препаратами Департамент продовжив централізовані тендерні закупівлі лікарських засобів та виробів медичного призначення. Зокрема, для хворих на цукровий та нецукровий діабет – на суму 9,7 млн. грн. та 13 млн. грн. передано до бюджетів територій для реалізації пілотного проекту щодо запровадження державного регулювання цін на препарати інсуліну. Понад 78 млн. грн. – для хворих з трансплантованими органами, хронічною нирковою недостатністю, гемофілією, дітей з орфанними (рідкісними) захворюваннями. 616 тис. грн. – на зубопротезування 194 учасників АТО.

Директор ДОЗ зазначив, що 30 січня набув чинності Закон України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення», за яким МОЗ проводить підготовку до створення Національної служби здоров’я України — національного страховика, який укладатиме договори із закладами охорони здоров’я та закуповуватиме у них послуги з медичного обслуговування населення. Планується оголошення конкурсу на посади керівників і до липня служба має бути утворена та розпочне роботу.

Автономізація медичних закладів (перетворення їх у комунальні некомерційні підприємства) дасть змогу укладати договори з Національною службою здоров’я та отримувати пряме фінансування за надані послуги з державного бюджету.

На завершення доповіді Яків Цуглевич підкреслив, що у звітному році галузь області працювала над збереженням надбань попередніх років та дотриманням напрямів державної політики і подальшої реформи системи охорони здоров’я. При цьому забезпечено стабільність роботи закладів охорони здоров’я та впровадження нових технологій діагностики та лікування. На поточний рік медики мають низку завдань, зумовлених особливостями державної політики з реформування національної системи охорони здоров’я.

Виступ директора Департаменту охорони здоров’я доповнили доповіді головних фахівців Департаменту та керівників закладів. Зокрема, підсумки 2017 року у своїй галузі підбивали головний педіатр ДОЗ ОДА Лариса Добровольська, головний терапевт Аліна Костенко, головний хірург Анатолій Суходоля, головний акушер-гінеколог Олександр Жилко, головний позаштатний онколог В'ячеслав Мороз, головний позаштатний фтизіатр Сергій Василенко, головний позаштатний сурдолог Людмила Петрашко, головний лікар Ізяславського РЦ ПМСД Сергій Літвінчук, головний лікар Кам'янець-Подільської ЦРЛ Віталій Шевчук.

За результатами розгляду питань порядку денного колегія ухвалила відповідні рішення.


Інна Левінська,
Хмельницький обласний Центр здоров’я.

1 1