У Департаменті охорони здоров’я відбулася підсумкова колегія

4 листопада Департамент охорони здоров’я Хмельницької ОДА провів підсумкову колегію. У конференц-залі Державного патологоанатомічного центру України проаналізували роботу галузі краю за підсумками 9 місяців 2016 року. На колегію запросили т.в.о. заступника голови Хмельницької ОДА Валерія Олійника. Також участь у зібранні взяли начальники управлінь охорони здоров’я Хмельницької та Кам’янець-Подільської міських рад, головні лікарі міських, обласних та районних закладів охорони здоров'я, обласних дитячих санаторіїв, КЗ НМР «СМСЧ м. Нетішин», вузлових лікарень ст. Гречани та ст. Шепетівка, заступники головних лікарів з лікувальної роботи, директори медичних коледжів та училищ, головні штатні та позаштатні спеціалісти ДОЗ ОДА.

На початку колегії директор Департаменту охорони здоров’я Яків Цуглевич представив кількох нових керівників медичних закладів краю, а далі – перейшли до порядку денного.

Заступник директора Департаменту охорони здоров’я Тетяна Косовська наголосила, що Департамент підтримує позицію Прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана щодо організації системи охорони здоров’я таким чином, щоб максимально ефективно спрямовувати ресурси на забезпечення якісного надання медичної допомоги на усіх рівнях. Адже попередні спроби реформування сфери охорони здоров'я були непродуманими та відірваними від реального життя та стану галузі на місцях. Уряд продовжуватиме закупівлі ліків через міжнародні організації, що дозволить отримати медикаменти високої якості за низькою ціною.

В.о. Міністра охорони здоров’я України Уляна Супрун вважає, що фінансову систему треба переорієнтувати таким чином, щоб кожен громадянин гарантовано мав доступ до медичної допомоги. Для цього запровадять систему «гроші йдуть за пацієнтом», спочатку на первинній ланці медичної допомоги, а згодом – на вторинній та третинній ланках. А заступник Міністра Павло Ковтонюк наполягає, що для стимулювання змін системи в цілому, пріоритетним має бути фінансування так би мовити «передових» регіонів, у яких реформування відбувається швидшими темпами.

Віце-прем’єр Павло Розенко наголосив, що з 2017 року розпочнуться зміни на первинній ланці надання медичної допомоги. З наступного року будуть встановлені референтні ціни на ліки та введена компенсація їх вартості для певних видів захворювань; затверджені медичні протоколи лікування та впроваджені елементи страхової медицини.

З 1 січня 2017 року МОЗ України планує запустити проект реімбурсації вартості ліків від цукрового діабету 2 типу, серцево-судинних захворювань, бронхіальної астми.

Аналізуючи діяльність охорони здоров’я Хмельницької області, заступник директора Департаменту Тетяна Косовська повідомила, що обсяг фінансування ЛПЗ за 9 місяців 2016 року склав 260 075,4 тис. грн. З них на заробітну плату з нарахуваннями витрачено 64%, на придбання товарів та послуг – 34,7%, на оплату комунальних послуг та енергоносіїв – 7,5%. Залучено понад 85,4 млн. грн. позабюджетних коштів.

Впродовж 2016-го року добудовано корпус Дунаєвецької ЦРЛ та завершено капремонти АЗПСМ – у м. Кам`янці-Подільському, Сульжині (Шепетівський р-н), Бутівцях (Старокостянтинівський р-н). Триває зведення лікувального корпусу Городоцької ЦРЛ (з державного бюджету освоєно 1 950 тис. грн., з місцевого – 426,5 тис. грн.) та Новоселицької амбулаторії Полонського району (з держбюджету виділено 255,76 тис. грн., з місцевого – 125,96 тис. грн.). У багатьох лікувально-профілактичних закладах тривають реконструкції, капітальні та поточні ремонти.

Тетяна Петрівна повідомила, що забезпечення сільського та міського населення амбулаторіями не відповідає вимогам МОЗ. Відповідно до нормативу, ще необхідно створити 33 амбулаторії у сільській місцевості та 40 – у містах.

Так, за 9 місяців поточного року нові амбулаторії відкрито у м. Старокостянтинів, с. Ленківці Шепетівського району, с. Голосків та с. Гуменці Кам’янець-Подільського району.

Загалом, штатні посади лікарів у ЦПМСД укомплектовані на 81%. При цьому 62 лікаря не забезпечені житлом.

Всього в області діє 892 ФАПи, у тому числі – 324, які обслуговують менше 300 осіб, 141, який обслуговує менше 200 осіб, а також 85 медичних пунктів тимчасового базування.

Пріоритетами діяльності МОЗ, за словами Тетяни Косовської, мають залишатися забезпечення населення високоякісною медичною допомогою; створення гарантованого державою пакету меддопомоги, доступного для кожного громадянина, незалежно від місця проживання, місця роботи і соціального статусу; реформування первинної ланки медичної допомоги, згодом — вторинної і третинної ланок; підняття рівня кваліфікації фахівців; перехід до національної системи медичного страхування; зміна системи фінансування галузі («гроші йдуть за пацієнтом» - перехід на контрактне обслуговування пацієнтів); якісні та доступні лікарські засоби.

Головний позаштатний онколог ДОЗ ОДА В'ячеслав Мороз відзвітував про найбільш помітні онкологічні форуми, які відбулися у поточному році в Києві, Мінську та Чикаго. Всі ці зібрання, за словами В’ячеслава Анатолійовича, об’єднала головна мета – зменшення втрат суспільства від раку, шляхом зниження кількості онкозахворювань та смертності від них. Для цього необхідно виконувати міжгалузеві заходи з профілактики, ранньої діагностики, комплексного лікування та реабілітації онкологічних пацієнтів.

Нині Україна посідає друге місце в Європі за темпами поширення раку. За останні 10 років у нашій країні, і в області зокрема, кількість злоякісних новоутворень збільшилася. Щороку вона зростає на 3 %. На 10 нових випадків в Україні реєструються 7 смертей від цієї недуги. На рак хворіє кожен 45 мешканець краю. На жаль, від онкології помирає 22% населення працездатного віку.

Серед причин смертності в області злоякісні онкологічні патології посідають 2 місце після хвороб системи кровообігу. За прогнозами ВООЗ, смертність від онкологічної патології в Україні через 7 років може посісти уже перше місце.

Як свідчить статистика, найбільше на Хмельниччині помирають від раку простати у чоловіків та раку молочної залози у жінок. Далі серед причин смертності - рак легень та колоректальний рак. У порівнянні із минулим роком, дещо зменшилась кількість смертельних випадків від раку шлунку, а також загальна кількість померлих від раку.

За 9 місяців поточного року в області вперше взято на облік 3326 пацієнтів і зберігається тенденція до зростання числа злоякісних новоутворень. 65% нових пацієнтів отримали спеціальне лікування, у т.ч. 2,5% - тільки променеве, 6,5% – поєднання хіміотерапевтичного та променевого лікування, 21,6% – тільки хіміотерапію, 35,7% – тільки хірургічне та 33,7% - комбіноване або комплексне лікування.

На думку головного позаштатного онколога краю, важливим аспектом в організації онкологічної допомоги є проведення онкопрофоглядів населення. В цілому, по області за 2016 рік активно виявлено 21,3% первинних онкологічних хворих. У минулому році ця цифра становила 23,9%. За 9 місяців цього року під час профоглядів були виявлені 45,3% випадків візуальних форм раку, що на 5 % менше, ніж за аналогічний період минулого року.

В’ячеслав Мороз констатував, що як і в попередні роки, недостатню увагу на місцях приділяють діагностиці злоякісних новоутворень порожнини рота, мигдаликів та рото глотки. 25 % випадків виявлені у ІІІ стадії та 53,8% - у IV стадії захворювання, і, в порівнянні з попереднім роком, спостерігається тенденція до зростання. А, як відомо, у занедбаних стадіях ефект від лікування практично мінімальний.

В’ячеслав Анатолійович наголосив, що лише шляхом якісного цитологічного скринінгу можливо виявити рак жіночих статевих органів на ранніх стадіях та оздоровити хворих з передпухлинною патологією. Це достовірний, доступний як пацієнту, так і лікарю, метод. Однак приділяти увагу треба не кількості, а якості мазків, тому значний відсоток цитологічних зразків є неповноцінними та неінформативними. Як наслідок таких дій – 111 випадків раку у І та ІІ стадії, у 12,8% пацієнток зареєстровано злоякісні новоутворення у занедбаній стадії, що є найбільшим показником за останні 4 роки. Щоправда, за 9 місяців цього року частка онкопатології, виявленої у І-ІІ стадії, у порівнянні з минулим роком, збільшилась.

Впродовж трьох років 9,8% випадків раку фіксуються у ІV стадії. Однак невтішними є результати п’ятирічного виживання пацієнтів з встановленим діагнозом рак. У 2014 році в області ця цифра становила 54,8% (Україна 60,4%), у 2015 році – 57,4% (Україна 60,8%). У той же час, в інших країнах – 85-98%.

Одна з головних причин, стверджує головний позаштатний онколог краю, банальна – онкохворий пацієнт не лікується або у його лікуванні відсутній комплексний підхід.

Основними причинами негативних результатів лікування онкологічної патології В’ячеслав Мороз називає брак коштів, і у населення зокрема, недостатню інформативність або відсутність скринінгів, нереалізовану програму «Онкологія», децентралізацію лікування (30% пацієнтів лікується поза онкодиспансером).

Фахівець стверджує, що в низці ЦРЛ посаду онколога посідають лікарі без відповідної спеціалізації, що є грубим порушенням. Водночас, на ЦПМСД покладена організація своєчасного і якісного виявлення злоякісної патології та облігатних передраків, проведення цитологічного скринінгу, систематичне формування та обстеження груп ризику, надання паліативної допомоги вдома, скерування пацієнтів на консультацію до профільного спеціаліста – онколога, активна участь у роботі територіальних протиракових комісій, забезпечення медикаментами та виробами медичного призначення амбулаторно.

В’ячеслав Мороз нагадав, що онколог району чи міста має виконувати функцію лікаря-консультанта, який володіє і використовує усі методи діагностики, дифдіагностики з метою верифікації діагнозу та вирішення подальшої тактики лікування або скерування пацієнта у профільний лікувальний заклад. Крім того, цей спеціаліст має організувати дієву диспансерізацію онкологічних пацієнтів, активно співпрацювати з лікарями ЗПСМ, за потреби – паліативну та симптоматичну допомогу.

Головний позаштатний ендокринолог ДОЗ ОДА Лілія Могильницька поінформувала, що в закладах охорони здоров’я області зареєстровано 49 штатних посад лікарів-ендокринологів. Укомплектованість штатних посад складає близько 90 %, що недостатньо для забезпечення належного рівня надання допомоги.

Стаціонарна медична допомога дорослому населенню надається на 75 ендокринологічних ліжках, які є у Хмельницькій обласній та міській лікарнях, а також місті Кам’янці-Подільському.

Цукровий діабет знаходиться на 1 місці серед ендокринологічних захворювань, що значно впливають на показники інвалідності та смертності населення. За словами Лілії Могильницької, в області нині зареєстровано 50816 хворих на цукровий діабет. Серед них на цукровий діабет 1-го типу хворіють 2226 осіб (з них 61 пацієнт з вперше встановленим діагнозом), на цукровий діабет 2-го типу – 48590 чоловік (з них 2283 особи з вперше встановленим діагнозом).

Серед хворих на цукровий діабет 2-го типу 5414 осіб отримують інсулін. Із ускладненнями від цукрового діабету в області зареєстровано 16157 осіб. Лілія Анатоліївна наголосила, що попередити розвиток важких ускладнень цієї хвороби можливо, перш за все, завдяки виявленню їх на початковій стадії. У цьому випадку надзвичайно важлива тісна співпраця ендокринологів з іншими вузькими спеціалістами на місцях.

Головний позаштатний ендокринолог області додала, що у поточному році на закупівлю препаратів для лікування цукрового та нецукрового діабету заплановано виділити 35 млн. 29 тис. грн. На даний час закуплено інсуліну на 20 млн. 538 тис., що становить 58,63 % від запланованої суми. Всі тендери проведені. Інсуліни надходять відповідно до замовлень та виділених коштів. Значних проблем в забезпеченні хворих інсулінами в області не виникало. Однак, під питанням залишається забезпечення таблетованими цукрознижувальними препаратами. Так, за кошти місцевих бюджетів таких лікарських засобів придбано на 804 тис. грн., однак на окремих територіях гроші не виділяли та препарати взагалі не закуповували.

Як відомо, основним показником компенсації цукрового діабету є рівень мікроальбумінурії та глікозильованого гемоглобіну. Невирішеним на сьогодні залишається питання забезпечення відповідними реактивами.

Всього по області проведено 3521 визначення мікроальбумінурії, проте у 8 районах такі дослідження не проводяться. За кошти місцевих бюджетів в краї проведено 3350 визначень глікозильованого гемоглобіну. Особливого значення, за словами Лілії Могильницької, проблема нестачі реактивів набуває ще і через впровадження системи реімбурсації. Саме показник глікозильованого гемоглобіну лежить в основі того, до якої з 9 категорій буде віднесений пацієнт. Чи буде він отримувати препарати на безоплатній основі чи частково доплачувати за інсулін. І в цій ситуації мова йде вже не про ускладнення цукрового діабету, а про обґрунтованість використання державних коштів.

Лілія Анатоліївна запевнила, що в цілому Хмельницька область готова до впровадження пілотного проекту щодо відшкодування вартості на препарати інсуліну. У більшості районів уже сформований реєстр пацієнтів, обладнані робочі місця ендокринологів. Щоправда, у районах, де немає ендокринологів, не зможуть забезпечувати та контролювати виписку рецептів на інсулін, а неукомплектованість кадрами впливає на контрольовані показники роботи ендокринологічної служби. Ще одне актуальне питання – вузлові форми зобу. Всього в області зареєстровано 8768 хворих, а вперше виявлені 878 пацієнтів з таким діагнозом.

За 9 міс. 2016 року проведено 1021 пункційна біопсія, що значно більше, ніж в попередні роки. Через низький показник виявлення вузлових зобів, зросла захворюваність на злоякісні пухлини щитовидної залози. У 2016 році уже зареєстровано 59 таких випадків, у 2015 році їх було на 12 менше. На жаль, під час профілактичних оглядів виявлено лише 40 % випадків раку щитовидної залози. Занедбані випадки (ІІІ-ІV стадії) виявлені в Білогірському, Хмельницькому районах та м. Нетішин.

На думку Лілії Могильницької, оскільки рак щитовидної залози належить до візуальних форм злоякісних пухлин, то лікарям первинної ланки необхідно більше уваги приділяти обстеженню щитовидної залози при проведенні профілактичних оглядів.

Нині на обліку у Хмельницькій області перебуває 809 хворих з раком щитовидної залози, в тому числі 5 і більше років живуть 522 особи (64,5 %). А тому вчергове доречна аксіома, що виявлений на ранніх стадіях рак дає можливість зберегти та продовжити життя людини.

Головний позаштатний проктолог ДОЗ ОДА Віталій Балицький розповів про актуальність проктологічних захворювань, сучасні методи та принципи лікування пацієнтів цього профілю, а також структуру та перспективи розвитку проктологічної служби Хмельницької області.

Головний лікар Теофіпольського центру ПМСД Олена Кравчук повідомила, що заклад розпочав свою роботу 1 жовтня 2013 року, а цього річ його акредитовано на І категорію. Центр ПМСД обслуговує більше 27 тисяч мешканців району.

У структурі закладу первинну медичну допомогу населенню району надають 6 амбулаторій ЗПСМ, однак цей показник не відповідає нормативу. Тому заплановано відкрити ще 2 амбулаторії ЗПСМ – відокремлену у смт. Теофіполь у містечку цукровиків та сільську лікарську амбулаторію на базі ФП с. Михиринці (у ІІІ кварталі 2017 року).

Завершується капітальний ремонт приміщення, яке було виділене для облаштування Теофіпольської амбулаторії та адміністрації Центру ПМСД. Будівля перебувала в аварійному стані. 1,5 млн. грн. на ремонт були виділені з державного бюджету за інвестиційним проектом Фонду регіонального розвитку.

Крім того, у багатьох амбулаторіях, ФАПах та ФП були проведені капітальні ремонти, перекриті дахи, замінені вікна та двері, завершено ремонт систем опалення із заміною котлів та встановленням сучасного енергозберігаючого газового обладнання.

Головний лікар КЗОЗ «Хмельницької обласної станції переливання крові» Ярослав Столяр повідомив, що служба крові області складається з 2 станцій переливання крові та 16 відділень трансфузіології (ВТ), які входять до складу лікарень. 6 ВТ реорганізовані і функцію прийому донорів та забору крові покладено на хірургічні відділення.

За даними ВООЗ, для забезпечення достатньої кількості крові для медичних потреб в країні має бути не менше 40 донорів на 1000 жителів. Середній показник в Європі 25-27, у США і Канаді 35-40. В Україні кількість донорів складає лише 18 на 1000 жителів, в той час як потреба в донорській крові значно збільшилася через військові дії на сході України. У Хмельницькій області цей показник складає 24,6 на 1000 жителів.

У цьому році загальна кількість донорів у порівнянні з аналогічним періодом 2015 року зменшилась на 2616 осіб або на 8,7 %, а в Україні зменшилась на 13,4%.

За інформацією Ярослава Столяра, планові завдання із заготівлі крові та її компонентів, переробці консервованої крові на препарати у відсотках до річного плану обласна станція виконала з такими показниками: заготовка донорської крові – 116%, заготовка донорської плазми – 86,6%, виготовлено 10% альбуміну – 69 %, кріопреципітату – 110%, ім. антирезусного – 130,6%.

Ярослав Васильович підкреслив, що вся донорська кров, що заготовлюється в ОСПК, проходить обстеження імуноферментним та імунохемілюмінісцентним методами на базі лабораторій ОСПК на ВІЛ-інфекцію, гепатити В та С, сифіліс. Клінічні та біохімічні аналізи всієї донорської крові проводяться у клініко-імунологічній лабораторії ХОСПК. Кров, що заготовлюється у ВТ лікувальних закладів області, також проходить обстеження на ВІЛ – інфекцію, гепатити «В» і «С» у відповідних лабораторіях ОСПК. Інші біохімічні та ізосерологічні аналізи цієї крові проводяться у клінічних лабораторіях лікарень, на базі яких функціонують ВТ. Крім того, Ярослав Столяр розповів про досягнення служби крові Хмельницької області за останні роки та плани на перспективу.

Головний лікар Волочиської ЦРЛ Віктор Чубар поінформував присутніх про забезпеченість кадрами, фінансову діяльність, матеріально-технічне забезпечення та деякі основні показники лікувально-профілактичної роботи ввіреного йому медзакладу. Досягненнями лікарні Віктор Миколайович вважає те, що протягом 2015-16 років тут впроваджене ендопротезування кульшових суглобів, лапароскопічні операції для лікування хворих гінекологічного профілю, а також лазерну коагуляцію в хірургічному відділенні.

Головний позаштатний уролог ДОЗ ОДА Володимир Монастирський проаналізував стан надання урологічної допомоги населенню області. Амбулаторне лікування пацієнти отримують у лікарів-урологів поліклінік та ЦРЛ. Стаціонарні відділення урологічного профілю діють у Хмельницькій обласній та міській лікарнях, Кам’янець-Подільській міській лікарні, Шепетівській ЦРЛ, госпіталі ВВ та хірургічних відділеннях ЦРЛ.

Зареєстровано 49 штатних посад лікаря-уролога, а загалом в ЛПЗ області працює 41 лікар-уролог. В окремих ЦРЛ, в тому числі і в стаціонарах, урологи відсутні, а в кількох – проводять прийом за сумісництвом фахівці інших спеціальностей.

У ЛПЗ області зареєстровано 17583 пацієнта з інфекціями нирок, 3352 – з інфекціями сечового міхура, 7079 хворих на сечокам’яну хворобу, 4755 хворих з недугами передміхурової залози. На диспансерному обліку у медичних закладах області перебувають 3162 онкоурологічних пацієнтів, з яких 1194 хворих на рак нирки. Частина цих пацієнтів є неоперабельні (рецидив раку, метастатичний рак) і потребують ефективної таргетної терапії, яка суттєво покращує якість та подовжує життя. Проте більшості з цих пацієнтів така терапія недоступна: затрати на найдешевший препарат таргетної терапії становлять 22-24 тис. грн. на місяць.

За словами Володимира Монастирського, в окремих закладах області впроваджено новітні методи лікування хворих. Так, високоспеціалізовану медичну допомогу краяни можуть отримати в урологічному відділенні ХОЛ. Відділення оснащене сучасним обладнанням для проведення широкого спектру оперативних втручань.

За 9 місяців 2016 року в урологічному відділенні ХОЛ проліковано 1610 пацієнтів та виконано 1545 операцій. Відділення має один з найбільших досвідів в Україні з проведення ендоскопічних та ретроперитонеоскопічних оперативних втручань. Як наслідок – за останні 10 років значно збільшилась кількість прооперованих пацієнтів з Вінницької, Чернівецької, Тернопільської, Житомирської, Івано-Франківської областей. Такі пацієнти госпіталізуються для проведення малоінвазивних та ретроперітонеоскопічних втручань з приводу сечокам’яної хвороби, онкології, стресового нетримання сечі. Надання планової урологічної допомоги зазначеним хворим проводиться на умовах оплати (страхова компанія, благодійні внески).

Крім того, в урологічному відділенні ХОЛ надається допомога практично всім онкоурологічним пацієнтам області, переважна більшість яких вимушені повністю забезпечувати себе потрібними медикаментами, лікуватись пожиттєво та постійним збільшенням вартості гормональної, хіміо- та таргетної терапії.

Головний лікар Славутської ЦРЛ Віктор Іващук розповів про робочу поїздку в Німеччину та Польщу, організовану Всеукраїнським лікарським товариством. У ході візиту українська делегація ознайомилася з організацією лікарського самоуправління за кордоном, відвідали державну лікарню невідкладної допомоги у Берліні та приватну клініку в Польщі.

За результатами діяльності галузі охорони здоров’я Хмельницької області за 9 місяців 2016 року колегія ухвалила відповідне рішення.

Інна Левінська,
Хмельницький обласний Центр здоров’я.
1 1