У Департаменті охорони здоров’я підсумували результати роботи за 2016 рік

21 лютого Департамент охорони здоров’я Хмельницької ОДА підвів підсумки роботи галузі у поточному році та окреслив завдання на 2017 рік. Участь у засіданні взяв заступник голови Хмельницької ОДА Валерій Олійник. Також до конференц-залу Державного патологоанатомічного центру запросили начальників управлінь охорони здоров’я Хмельницької та Кам’янець-Подільської міських рад, головних лікарів міських закладів охорони здоров'я, обласних ЛПЗ, ЦРЛ, центрів ПМСД, КЗ “СМСЧ м. Нетішин”, вузлових лікарень ст. Гречани та ст. Шепетівка, головних лікарів обласних дитячих санаторіїв, заступників головних лікарів з лікувальної роботи, директорів медичних коледжів, училищ, а також головних штатних та позаштатних спеціалістів ДОЗ ОДА.

На початку засідання директор Департаменту охорони здоров’я Яків Цуглевич поінформував про діяльність галузі у попередньому році та завдання на 2017 рік. Яків Миколайович визнав, що 2016-й для галузі охорони здоров’я був непростим. Попри це, вдалось зберегти стабільну роботу медичних закладів області. Він нагадав, що реформа системи охорони здоров’я в державі залишається важливим пріоритетом Уряду для забезпечення високоякісної медичної допомоги, створення однакових умов доступу до медичних послуг для кожного громадянина, незалежно від місця проживання, роботи та соціального статусу. Основними напрямами діяльності МОЗ визначено реформування первинної, а згодом — вторинної і третинної ланок надання медичної допомоги, підвищення рівня кваліфікації фахівців, перехід до національної системи медичного страхування, зміну системи фінансування галузі, впровадження системи реімбурсації ліків для певних видів захворювань, затвердження протоколів лікування та елементів страхової медицини. Такі кроки є обґрунтованими, оскільки демографічна ситуація як індикатор стану здоров’я населення, у державі та області погіршились.

За даними Головного управління статистики, в області знижується загальний коефіцієнт народжуваності. За оперативними даними, найбільше дітей зявляються на світ у містах і Хмельницькому, Шепетівському, Ярмолинецькому районах, найменше – у Чемеровецькому, Старосинявському, Кам`янець-Подільському, Новоушицькому районах.

Кількість пологів в закладах області за рік знизилась на майже 2 тисячі. Позитивний приріст населення реєструється тільки у містах, а найгірша демографія – у Чемеровецькому, Новоушицькому, Ярмолинецькому районах.

Природні та міграційні процеси призвели до скорочення кількості постійних мешканців області більш, як на 6 тисяч осіб. Таким чином, на 1 листопада в краї проживали менше 1 млн. 285 тисяч осіб.

Позитивом для галузі Яків Цуглевич назвав зниження показника смертності дітей першого року життя та перинатальної смертності. На щастя, не зареєстровано випадків материнської смертності. Проте не всі території можуть пишатися гарними показниками.

Директор Департаменту охорони здоров`я області констатував, що зберігається тенденція до зростання онкологічних недуг. Проте позитивом вважає збільшення кількості раків, виявлених на ранніх стадіях. Медикам Хмельницького, Новоушицького, Славутського, Кам`янець-Подільського, Волочиського районів Яків Миколайович рекомендував звернути увагу на більш своєчасне виявлення візуальних форм онкопатології. Також в краї спостерігаються нестабільні показники захворюваності на ВІЛ-інфекцію та зростає кількість хворих на СНІД.

Яків Цуглевич поінформував, що галузь охорони здоров’я області налічує 100 закладів та установ. Так, у 2016 році на базі центру охорони материнства та дитинства Кам`янець-Подільської міської лікарні № 1 створили юридично самостійний перинатальний центр. У перспективі він стане регіональним Південним центром ІІ рівня.

В цілому, первинна медична допомога в області організована відповідно до вимог. Більше 3 років у всіх районах та місті Кам`янці-Подільському працюють Центри первинної медико-санітарної допомоги. У звітному році вони уже пройшли акредитацію.

З 2017 року свою роботу розпочали 2 центри ПМСД у м. Хмельницькому з населенням понад 100 тисяч осіб кожний. Наразі, лише у м. Нетішин не створений юридично самостійний центр ПМСД.

З 2016 року функціонують ще 2 селищних центри ПМСД при Чорноострівській і Меджибізькій об’єднаних територіальних громадах. У поточному році розпочав роботу центр при Сатанівській громаді. Всупереч вимогам, ці центри, що обслуговують до 11 тисяч осіб кожен, не мають необхідних ліцензій.

Очільник охорони здоров`я краю підкреслив, що створення центрів ПМСД в ОТГ не є доцільним. Він запропонував громадам предметно працювати над покращенням організації територіальних амбулаторій загальної практики/сімейної медицини.

Протягом минулого року на 8 територіях відкрито 10 нових амбулаторій. Таким чином, на місцях виконували завдання щодо наближення до населення кваліфікованої лікарської допомоги шляхом розширення мережі відокремлених амбулаторій загальної практики/сімейної медицини (АЗПСМ). Так, 3 амбулаторії відкрили у Кам`янець-Подільському районі, по 1 – у Старокостянтинові та Шепетівці, Городоцькому, Летичівському, Хмельницькому, Шепетівському та Ярмолинецькому районах.

Після капітального ремонту у нові приміщення перейшли амбулаторії у м. Кам’янці-Подільському та с. Бутівці Старокостянтинівського району. Загалом, в області працюють 218 лікарських амбулаторій, 151 з них – у сільській місцевості. Проте нормативного показника забезпеченості населення АЗПСМ досягти вдалося лише у 8 районах - Волочиському, Городоцькому, Деражнянському, Ізяславському, Летичівському, Полонському, Чемеровецькому, Шепетівському. Найгірші показники демонструють у Білогірському, Новоушицькому районах, Чорноострівській громаді, Дунаєвецькому, Кам`янець-Подільському районах. Не відповідає нормативу кількість амбулаторій у містах Хмельницькому (додаткова потреба 21 амбулаторія), Нетішині, Кам`янці-Подільському, Полонному, Славуті, Старокостянтинові, Городку, Ізяславі, Летичеві, Шепетівці.

Необхідно і далі працювати над створенням нових амбулаторій, забезпеченні їх обладнанням, відповідно до табелю, та автомобілями, укомплектуванням посад лікарів, особливо у сільській місцевості.

Яків Цуглевич наголосив, що вкрай болючим залишається кадрове питання, особливо для тих амбулаторій, що лише відкриваються і для 21 сільської амбулаторії, де взагалі відсутні лікарі. Найбільше таких у Шепетівському, Волочиському, Ізяславському, Хмельницькому та Ярмолинецькому районах. Відтак, до 78% знизився рівень укомплектованості посад лікарями первинної ланки в області. Менше обласного показника спостерігається у Чорноострівському, Шепетівському, Волочиському, Старокостянтинівському, Городоцькому, Деражнянському, Полонському, Старосинявському, Меджибізькому центрах.

Директор Департаменту охорони здоров`я краю повідомив, що Україна є четвертою в світі за кількістю лікарняних ліжок на жителя та другою у європейському регіоні за середнім рівнем тривалості госпіталізації. Протягом поточного року, завдяки оптимізації ліжкового фонду, за рік в лікарнях скорочено 850 ліжок. План Департаменту щодо зменшення ліжкомісць виконали тільки у Деражнянській, Дунаєвецькій, Новоушицькій, Славутській, Теофіпольській, Шепетівській ЦРЛ та обласних протитуберкульозному, онкологічному, шкірно-венерологічному диспансерах. При цьому, цей процес має бути логічним і ліжка, що реально працюють, повинні бути збережені.

Яків Миколайович додав, що задовільні показники роботи ліжка за рік у 9 ЦРЛ, проте, були й такі заклади, де показники менше затвердженого нормативу.

Очільник охорони здоров`я області підкреслив необхідність створення ефективних відділень екстреної (невідкладної) медичної допомоги при лікарнях. Вони уже діють у 7 районних лікарнях, а Кам`янець-Подільська, Старокостянтинівська та Шепетівська ЦРЛ за рік продемонстрували хороші показники роботи у цьому напрямку.

Нажаль, роботу продовжують економічно недоцільні терапевтичні відділення 6 лікарнях. В той же час головні лікарі Полонської та Білогірської ЦРЛ дослухалися до вимог і впорядкували стаціонари.

Крім того, директор Департаменту охорони здоров`я нагадав про план-схему створення у Хмельницькій області 3 госпітальних округів. Центральний із центром у Хмельницькому буде обслуговувати 672 тисячі осіб, у Південному із центром у Кам`янці-Подільському лікуватимуть 324 тисячі чоловік, а в Північному із центром у Шепетівці медичну допомогу надаватимуть 296 тисячам осіб. Сама ж робота над створенням госпітальних округів відбуватиметься в 3 етапи: формування меж округу, створення госпітальної ради (до неї увійдуть представники кожного міста обласного значення, району та ОТГ округу пропорційно до чисельності їх населення) та розробка плану розвитку округу. Таким чином, округ має стати самодостатньою структурою, в якій буде збережена центральна районна лікарня та надаватиметься повний спектр медичних послуг вторинного рівня. На сьогодні в краї бракує реабілітаційних, хоспісних, паліативних структур.

Яків Цуглевич зазначив, що передбачені госпітальні округи співпадають із станціями екстреної медичної допомоги як відокремленими підрозділами обласного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф. Завданням цієї служби нині є розширення мережі пунктів постійного базування бригад швидкої допомоги. У 2016 році їх відкрито 2, на наступний заплановано 6 із 15 необхідних: у cелах Купіль Волочиського району, Великі Зозулинці Красилівського, Підгірне Старокостянтинівського, Великий Жванчик Дунаєвецького, Вільховець Новоушицького та смт. Базалія Теофіпольського району.

Очільник медичної галузі карю наголосив, що, за оперативними даними, видатки на охорону здоров’я в розрахунку на 1 жителя області у 2016 році дещо зросли і склали 1363,5 грн. У т.ч. на первинну медичну допомогу у розрахунку на 1 мешканця припало майже 220 грн., на вторинному рівні витрати на 1 особу склали майже 632 грн.

У стаціонарах міста Хмельницького на медикаменти на 1 ліжкодень витрачають понад 50 грн., більше 13-14 грн. – у Новоушицькій, Красилівській, Хмельницькій, Ізяславській, Славутській ЦРЛ, Чорноострівській лікарні, СМСЧ, Кам’янець-Подільських міських закладах. Проте, антирекорди встановили у Теофіпольскій, Білогірській та Віньковецькій ЦРЛ – відповідно 5, 6 і 7 грн.

Відповідно до Програми соціально-економічного розвитку області, Департамент провів відповідну роботу щодо забезпечення найбільш вразливих верств населення життєво-необхідними препаратами. Зокрема, проведено закупівлі ліків з вмістом інсуліну на суму майже 35 млн. грн., дороговартісного обладнання, медикаментів, виробів медичного призначення на суму 83 млн. грн. (у т.ч. 50 електрокардіографів), медикаментів для онкохворих на суму 11 млн. грн. На зубопротезування 270 учасників АТО з обласного бюджету виділено 740 тис. грн. Суттєву фінансову підтримку у звітному році отримав обласний госпіталь ветеранів війни, де закуплено медичного обладнання та апаратури на суму понад 1,5 млн. грн.

З метою економії енергоресурсів, в закладах охорони здоров’я області замінюють вікна та двері на металопластикові, додатково встановлено 5 твердопаливних котлів та прилади власного обліку (15 лічильників електроенергії та 4 – газу), закінчено будівництво модульних котелень у Чемеровецькому медичному коледжі та обласній психіатричній лікарні № 1. Прикро, але не у всіх лікарнях переймаються економією енергоресурсів.

Яків Миколайович додав, що у минулому році матеріально-технічний стан наших закладів дещо покращився. Так, у березні введено в дію новий палатний корпус Дунаєвецької ЦРЛ. Продовжувалось будівництво лікувального корпусу Городоцької ЦРЛ та реконструкція поліклініки Ізяславської ЦРЛ. Завершено зведення Новоселицької амбулаторії Полонського району. Близько 14 млн. грн. з обласного бюджету освоєно на проведення капітальних ремонтів та реконструкцій в медичних закладах обласного підпорядкування – онкологічному та протитуберкульозному диспансерах, інфекційній лікарні, центрі екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, госпіталі ветеранів війни.

Значні кошти були виділені з обласного та місцевих бюджетів на проведення капітальних ремонтів та реконструкцій у центральних районних та міських лікарнях. Зокрема, у Волочиській, Кам`янець-Подільській, Дунаєвецькій, Білогірській, Летичівській, Красилівській, Старокостянтинівській, Ізяславській, Хмельницькій ЦРЛ, Кам`янець-Подільських міських лікарні та поліклініці.

За рахунок місцевих бюджетів та залучених коштів поліпшували матеріально-технічну базу центрів ПМСД та їх структурних підрозділів – лікарських амбулаторій та ФАПів. Так, суттєві капітальні ремонти здійснили у приміщеннях Теофіпольського, Шепетівського, Ярмолинецького центрів. Крім того, проведено капремонти в 7 сільських лікарських амбулаторіях на суму понад 2,5 млн. грн. та 22 ФАПів на суму 774 тис. грн. У переважній більшості лікувально-профілактичних закладів тривали поточні ремонти приміщень.

Безумовно, рівень надання якісних медичних послуг визначається використанням сучасних технологій. У минулому році хороші показники продемонстрував обласний перинатальний центр.

В акушерській практиці використовуються органозберігаючі операції при маткових кровотечах через перев’язку внутрішніх здухвинних артерій та накладання компресійних швів на матку.

У Хмельницькій міській дитячій лікарні проводиться лазерна терапія при лікуванні бронхопневмоній і гемангіом у дітей. Для діагностики патології центральної нервової системи у новонароджених використовують комп’ютерну томографію з контрастуванням, електроенцефалографію та аудіометрію.

Вирішено проблему стоматологічної санації дітей-інвалідів на базі обласної дитячої лікарні.

На вторинному рівні надання медичної допомоги достатньо широко впроваджені малоінвазивні оперативні втручання: у хірургічній практиці – у 14-ти закладах, гінекологічній – в 10-ти, урологічній – у 6-ти, травматологічній практиці – у 3-х та ендопротезування суглобів – у 3-х закладах.

Досягненням Яків Цуглевич називає те, що при гострому інсульті у 64 % випадків госпіталізацію вдається проводити у 12-годинний термін від початку хвороби. На жаль, при гострому інфаркті міокарда цей показник становить лише 17 %. Також, у 2016 році 119 хворим кардіологічного та 16 неврологічного профілю провели тромболітичну терапію.

Лікарі-ревматологи впровадили телемедичне консультування з професорами Інституту кардіології імені Стражеска.

У гематологічній практиці впроваджені цитогенетичні методи діагностики.

Обласний онкодиспансер отримав сучасне ендоскопічне обладнання, мамографічну систему з біопсійною приставкою, здійснено перезарядку джерела іонізуючого опромінення.

У звітному році медики області працювали над збереженням надбань попередніх років, розвитком нових напрямів та плануванням подальшої реформи системи. Проте, залишається низка проблем, які потребують вирішення на загальнодержавному та регіональному рівнях. Зокрема, Міністерство презентувало календарний план реформи системи фінансування охорони здоров’я та інші ключові зміни на 2017-2020 роки.

Директор Департаменту охорони здоров`я зазначив, що в подальшому на первинному рівні особливу увагу приділятимуть створенню мережі амбулаторій відповідно до потреб та нормативів; належному оснащенню амбулаторій необхідним медичним обладнанням та автотранспортом; укомплектуванню штатних посад лікарів фізичними особами, особливо посад сімейних лікарів та особливо у сільській місцевості щляхом реалізації програми місцевих стимулів; посиленню профілактичної роботи та підвищенню кваліфікації спеціалістів. Водночас, пріоритетами на вторинному та третинному рівнях медичної допомоги для Департаменту є розвиток певних напрямів допомоги (зокрема, на амбулаторному етапі – терапевтичної та педіатричної, на стаціонарному – паліативної, хоспісної та реабілітаційної); оптимізація ліжкового фонду лікарняних закладів; добудова корпусу та харчоблоку Городоцької ЦРЛ; завершення реконструкції поліклініки Ізяславської ЦРЛ; будівництво лікувально-діагностичного корпусу обласної дитячої лікарні; створення на базі облкардіодиспансеру сучасного обласного кардіологічного центру; організація єдиної оперативно-диспетчерської служби обласного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф; оснащення закладів високотехнологічною апаратурою, особливо ендоскопічною, рентгенологічною, ультразвуковою високого класу, наркозно-дихальною, лабораторною та іншою.

Яків Цуглевич впевнений, що попри всі складнощі роботи медичної галузі, минулий рік підтвердив, що в області збережено потужності та можливості закладів охорони здоров’я, продовжено розвиток сучасних діагностично-лікувальних технологій і, в цілому, досягнуто задовільних показників діяльності. Яків Миколайович висловив сподівання, що фаховість спеціалістів та виважені підходи до реформування системи охорони здоров’я дозволить зробити медицину такою, якою всі ми прагнемо її бачити.

Також у ході колегії її учасники заслухали інформацію за підсумками 2016 року. Так, прозвучав звіт про діяльність Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Хмельницькій області, дані про епідеміологічну ситуацію в краї, інформацію про захворюваність на туберкульоз серед дітей. Крім того, доповідачі звітували про роботу Красилівської ЦРЛ, комунального закладу «СМСЧ м. Нетішин» та Хмельницького районного Центру ПМСД, про стан функціональної діагностики у ЛПЗ області, діяльність ендоскопічної та рентгенологічної служб.

За результатами обговорення питань порядку денного колегія ухвалила відповідні рішення.

Інна Левінська,
Хмельницький обласний Центр здоров’я.

1 1