У Департаменті охорони здоров’я провели чергову колегію

22 листопада в актовій залі Департаменту охорони здоров’я Хмельницької ОДА відбулася чергова колегія. На порядку денному було 3 питання. Так, аналізували стан інфекційної захворюваності населення краю загалом і надання медичної допомоги інфекційним хворим Шепетівського та Хмельницького районів зокрема. Головний лікар Хмельницької міської інфекційної лікарні, головний інфекціоніст ДОЗ ОДА Оксана Піддубна повідомила, що на Хмельниччині за звітний період цього року на 10 % зросла інфекційна захворюваність на гострі кишкові хвороби. Крім того, збільшилась кількість випадків гастроентероколітів встановленої етіології, де переважали ротавірусні ентероколіти. Зафіксовано більше хворих на різноманітні харчові токсикоінфекції. При цьому, майже вдвічі зменшилась захворюваність на сальмонельоз. В основному, хворіли дорослі, діагнози підтверджені лабораторно. Померлих від сальмонельозу, на щастя, не було.

Зменшилась захворюваність на лямбліоз, покращилась діагностика гельмінтозів, зросла захворюваність на аскаридоз, токсокароз, ехінококоз, діагностовано 5 випадків анкілостомозу.

Оксана Вікторівна розповіла, що діагностовано 9 випадків ботулізму, 1 з них – з обласного центру. Ботуліновий антитоксин за державні кошти було введено 3 хворим.

Водночас, залишається високим рівень захворюваності на кашлюк – 46 випадків в області, 17 випадків – у м. Хмельницькому. Мали місце 8 випадків менінгококової інфекції і стільки ж випадків кору, 1 з них – з м. Хмельницького.

Крім того, збільшилась кількість хворих на лептоспіроз (9 випадків проти 6 в минулому році), майже втричі – на хворобу Лайма (89 випадків проти 28, при цьому 33 діагностовано в м. Хмельницькому). Також зареєстрували випадок завозної малярії з островів Південно-східної Азії. Захворювання перебігало як мікст-інфекція в поєднанні з кліщовим енцефалітом.

Головний позаштатний інфекціоніст ДОЗ підкреслила, що зростає кількість випадків гострих та хронічних вірусних гепатитів. Дія Державної соціальної цільової програми профілактики, діагностики та лікування вірусних гепатитів, розрахована на 2013-2016 роки, завершилась. Проте, в цьому році держава виділила кошти на придбання противірусних препаратів, які частково вже були отримані. У цьому році обласна рада також виділила 1 млн. грн. для лікування хворих на вірусні гепатити. За період дії Державної програми (та державні кошти цього року) лікування отримав 101 хворий (61 – з обласного центру). За регіональною програмою пролікували 75 хворих, з них з Хмельницького – 38. Частина хворих лікується за власні кошти.

Оксана Піддубна акцентувала увагу присутніх на тому, що стартував сезон грипу та інших ГРВІ 2017/2018 року. Минулого року перший лабораторно підтверджений випадок був зареєстрований на Хмельниччині в кінці листопада. На сьогодні в Хмельницькій міській інфекційній лікарні уже клінічно діагностовано 2 випадки грипу, 1 з них перебуває у реанімаційному відділенні. Як і щороку в цей час, зростає захворюваність на інші респіраторні вірусні інфекції. Частина медперсоналу закладу уже щеплені проти грипу.

Також Оксана Вікторівна схарактеризувала надання медичної допомоги інфекційним хворим у Шепетівському та Хмельницькому районах.

Про епідситуацію та стан надання медичної допомоги ВІЛ-інфікованим та хворим на СНІД в області доповів головний лікар Хмельницького обласного центру профілактики та боротьби зі СНІДом Олександр Касяндрук. Він повідомив, що за весь період епідеміологічного нагляду за ВІЛ-інфекцією (з 1996 року) у Хмельницькій області станом на 01. 10. 2017 р. було зареєстровано 4575 ВІЛ-інфікованих громадян (включаючи дітей, народжених ВІЛ-позитивними жінками). У тому числі, 793 випадки захворювання на СНІД і 650 летальних випадків від СНІД.

Зокрема, за 9 місяців 2017 року в області взято під нагляд 173 ВІЛ-інфіковані особи з вперше встановленим діагнозом (у 2016 році таких було 128). На 1 жовтня на обліку в області перебували 1997 ВІЛ-інфікованих осіб, у тому числі 711 хворих на СНІД. Від загальної кількості ВІЛ-інфікованих - 135 дітей, з них з підтвердженим діагнозом ВІЛ-інфекція - 50, у т.ч. 46 дітям встановлений діагноз «СНІД».

Непокоїть і той факт, що захворюваність на ВІЛ-інфекцію в області за 9 місяців 2017 р., у порівнянні з аналогічним періодом минулого року, збільшилася на 34,3 %. На 14 % зріс і показник захворюваності на СНІД.

Станом на 01.10.2017 року, під медичним наглядом в Центрі СНІДу перебуває 135 дітей (0-17 років). У 50 дітей встановлений ВІЛ статус.

Протягом 9 місяців 2016 року зареєстровано 41 дитину (в 2016 році – 33 дитини), народжених від ВІЛ-інфікованих матерів, які перебуватимуть під наглядом до уточнення ВІЛ-статусу (18 місяців).

У зв’язку зі зникненням антитіл до ВІЛ, у 2017 році знято з обліку 60 малюків. А діти, які отримують антиретровісну терапію (АРТ), забезпечені антиретровірусними препаратами.

Серед осіб з уперше в житті встановленим діагнозом ВІЛ-інфекції, за 9 місяців цього року переважала частка осіб із статевим шляхом інфікування ВІЛ (майже 68 %) і вона щорічно збільшується. Серед зареєстрованих ВІЛ-інфікованих осіб 57, 2% чоловіків та 42, 8 % жінок.

Серед ВІЛ-інфікованих переважають особи репродуктивного та працездатного віку – від 25 до 49 років (61,9 %). Успіхом у боротьбі з епідемією Олександр Касяндрук вважає зменшення кількості осіб з уперше в житті встановленим діагнозом ВІЛ-інфекції у віковій групі 18-24 р. Якщо у 2009 році таких людей було 20,6 % від загальної кількості ВІЛ-інфікованих в краї, то за 9 місяців цього року їх 5,8 %.

За 9 місяців цього року помер 41 хворий на СНІД та від ко-інфекції «ВІЛ – туберкульоз» 18 осіб.

Особливу тривогу викликає недостатнє обстеження на наявність антитіл до ВІЛ осіб, у яких виявлені хвороби, що передаються статевим шляхом, їх статевих партнерів і осіб, які мали безладні статеві зв'язки, а також тих, хто вживає наркотики ін'єкційним шляхом.

Спеціалізовану медичну допомогу дорослим і дітям при захворюваннях, пов’язаних з ВІЛ-інфекцією, в області надають Центр СНІДу (амбулаторно-поліклінічне та стаціонарне відділення), кабінети інфекційних захворювань, кабінети «Довіра». Останні, зокрема, діють на базі обласного центру СНІДу (1), як самостійні підрозділи закладів охорони здоров’я (20), на базі кабінетів інфекційних захворювань (5). Також спеціалізовану медичну допомогу ця категорія громадян отримує у протитуберкульозних диспансерах або тублікарнях, наркологічному та онкологічному диспансерах.

Для своєчасного виявлення ВІЛ-інфікованих осіб на ранніх стадіях захворювання та своєчасного призначення їм антиретровірусної терапії, першочерговим залишається консультування щодо тестування на ВІЛ, ініційоване медичними працівниками.

Антиретровірусну терапію в області надають у 9 закладах охорони здоров’я: у обласному центрі профілактики та боротьби зі СНІДом та на базі 8 кабінетів «Довіра». Так, станом на 01.10.2017р. АРТ отримує 1159 осіб, з них за кошти державного бюджету - 497 осіб (42,9 %) та 400 (34,5 %) - за кошти ГФ 10-го раунду в рамках реалізації програми "Підтримка профілактики ВІЛ та СНІД, лікування та догляд для найуразливіших верств населення в Україні" (переважно пацієнти з подвійною - ВІЛ/ТВ та потрійною - ВІЛ/ТБ/СІН патологією), 262 (22,6 %) – за кошти PEPFAR. Діти (віком 0-18 років включно), а їх 5 %, отримують АРТ лише за рахунок коштів державного бюджету. АРТ охоплені 93,3 % хворих на ВІЛ-інфекцію, які цього потребують.

За поточний період 2017 року кількість осіб, які отримували АРТ зросла на 141 (на 13,8 %). Проблем щодо забезпечення обласного Центру СНІДу АРВ-препаратами у 2017 році не було.

У медичних частинах установ Державного Департаменту з питань виконання покарань у Хмельницькій області станом на 01.10.2017 на диспансерному обліку знаходяться 70 осіб, з них з діагнозом СНІД - 9 чоловік. Вони також отримують АРТ.

Організація надання паліативної допомоги ВІЛ-інфікованим та хворим на СНІД здійснюється комплексно від моменту встановлення діагнозу ВІЛ- інфекції та закінчуючи термінальною стадією хвороби. Паліативна допомога надається амбулаторно - поліклінічним відділенням і в умовах стаціонару Центру. Загальна кількість пролікованих хворих за 9 місяців 2017 року – 339 осіб (197 сільських жителів). За 9 місяців 2017 року в стаціонарі померло 25 хворих. Таким чином, в області є можливість 100% забезпечити всіх ВІЛ-інфікованих осіб, котрі цього потребують, АРВ препаратами та медикаментами для лікування опортуністичних хвороб. Важливе значення має виявлення та лікування на ранніх стадіях розвитку інфекції.

Олександр Касяндрук повідомив, що Хмельницька область долучилась до виконання Стратегії «Fast Treck», метою якої є досягнення цільових показників зниження тягаря епідемії ВІЛ-інфекції/СНІДу до 2020 року. Дана Стратегія передбачає принцип 3-х «90-90-90»:

- 90% людей, які живуть із ВІЛ та знають про свій ВІЛ-позитивний статус;

- 90% людей, які знають про свій ВІЛ-позитивний статус, знаходяться на лікуванні;

- 90% людей, які перебувають на лікуванні, мають невизначальний рівень вірусного навантаження.


Таким чином, виконання даних показників дозволить зупинити розвиток епідемії ВІЛ.

Про епідситуацію та стан надання медичної допомоги хворим на туберкульоз в області доповідав головний лікар Хмельницького обласного протитуберкульозного диспансеру, головний позаштатний фтизіатр ДОЗ ОДА Сергій Василенко. Він наголосив, що пріоритетним напрямком діяльності протитуберкульозної служби є розробка орієнтованого на пацієнта підходу у наданні медичної допомоги. Перевагою цієї моделі є наближення послуг контрольованого лікування до хворого, економія коштів на утриманні туберкульозних ліжок, залучення додаткового фінансування на протитубер-кульозні заходи через гранти та проекти Глобального фонду(лабораторне обладнання, протитуберкульозні препарати, комп’ютерна техніка, продуктові пакети для покращення прихильності до лікування в амбулаторних умовах).

Сергій Павлович підкреслив, що протягом останніх років в Україні та області зокрема, досягнута певна стабілізація епідемічної ситуації з туберкульозу. Так, за 9 місяців 2017 р. кількість виявлених нових випадків ТБ, в порівнянні з аналогічним періодом минулого року, зменшилася на 6,4 %. На фоні зниження загальної захворюваності (на 9 %) знизився і показник виявлення бактеріального туберкульозу. Стабілізовано захворюваність серед дитячого населення (захворіли 5 дітей та 2 підлітків). На 6 % знизилася кількість хворих на активний туберкульоз у поєднанні зі СНІДом, а на 28 % - смертність від зазначеної патології.

Головний позаштатний фтизіатр ДОЗ додав, що щороку поступово скорочується і показник смертності від туберкульозу. Так, за звітний період померлио 76 хворих.

Однак, зниження основних показників епідемічної ситуації в цілому по області дещо хвилює спеціалістів Хмельницького обласного протитубер-кульозного диспансеру, оскільки у більшості районів ситуація залишається тривожною. Зокрема, значний приріст захворюваності спостерігають у 5-ти районах області. Вище обласного показники ще у 4 районах. У 6 районах є тенденція до зростання захворюваності на мультирезистентний туберкульоз. На 50 % та більше, в порівняні з аналогічним періодом минулого року, зросли рецидиви туберкульозу у 5 районах та 2 містах. У 5 районах та місті Хмельницькому захворюваність на туберкульоз в поєднанні з ВІЛ /СНІДом вище обласного показника.

Сергій Василенко наголосив, що негативні показники є наслідком неефективного проведення на місцях протитуберкульозних заходів з раннього та своєчасного виявлення хворих на туберкульоз. Зокрема, зменшення в області на 16 % обсягів флюорографічного обстеження населення пересувними флюоромобілями, Зокрема, через несправності в поточному році не працювали 3 флюоромобілі ЦРЛ на території 5 районів. Відтак, сільське населення цих регіонів області залишилося не обстеженим.

Крім того, за 9 місяців на 10 % зменшилась питома вага хворих, виявлених при профілактичних флюорографічних оглядах. А туберкулінодіагностикою охопили лише 41 % дітей, котрі підлягають такій процедурі. Основна причина – не виділені кошти на закупівлю туберкуліну у 3 районах та м. Нетішин.

Фахівець наголосив, що всі неефективно проведені протитуберкульозні заходи на первинному та вторинному рівнях надання медичної допомоги, призводять до недовиявлення та пізнього виявлення туберкульозу. А такі хворі є джерелом прихованого поширення туберкульозу серед здорового населення, а також причиною довготривалого лікування з низькою його ефективністю.

Лікування залишається одним із найбільш ефективних заходів у боротьбі з хворобою завдяки скороченню поширеності випадків і зниження ризику передачі інфекції. Цьому сприяють: забезпеченість області протитуберкульозними ліжками з повноцінним харчуванням, безперебійне постачання протитуберкульозних препаратів з Державного бюджету та Глобального фонду (2 920, 6 тис. грн. та 5 144,6 тис. грн. відповідно); дотримання стандартів лікування та інфекційного контролю; наявність медико-соціального супроводу хворих на туберкульоз на амбулаторному етапі для формування прихильності до лікування. Крім того, ефективне вилікування, залежить від якості організації лікування та своєчасності клініко-рентгенологічного обстеження хворих в амбулаторних умовах.

За міжнародними стандартами ефективність лікування хворих на туберкульоз оцінюється серед взятих на облік в попередньому році. Так, у 2016 р. зареєстровано 579 вперше виявлених хворих, з них 402 особи розпочали лікування в умовах стаціонарів обласних тубзакладів, 177 осіб – амбулаторно, під наглядом фтизіатрів. У результаті проведеної роботи успішно завершили лікування 434 особи, що складає 75% від взятих на облік у 2016 році.

Щороку збільшується кількість хворих на хіміорезистентний туберкульоз. Так, за 9 місяців 2017 року первинну мультирезистентність мають 39 % хворих, яким вперше встановлено діагноз. Лікування таких хворих довготривале, часом займає кілька років. Серед 63 вперше виявлених хворих з стійким туберкульозом успішне лікування пройшли 34 особи. Лікування хворих на стійкі форми туберкульозу не лише тривале, але й дороговартісне. Курс лікування одного хворого може обходитись близько 68,0 тис. грн.

Головний позаштатний фтизіатр ДОЗ повідомив, що необхідні дороговартісні препарати та соціальні пакети для хворих на туберкульоз держава отримує за рахунок коштів гранту Глобального фонду, робота якого в Україні дещо обмежена. Тому раннє та своєчасне виявлення туберкульозу на первинному рівні фахівець вважає найбільш економічно виправданим та доцільним для нашої держави.

Інна Левінська,
Хмельницький обласний Центр здоров’я.

1 1