ЯК УБЕРЕГТИ СЕБЕ
ВІД КИШКОВИХ ІНФЕКЦІЙ

1

До кишкових інфекцій відносяться такі захворювання, як холера, черевний тиф, паратифи, сальмонельози, дизентерія, ешерихіози, вірус­ний гепатит та ін. Інфекційні хвороби цієї групи викликаються різно­манітними збудниками - найпростішими, бактеріями, вірусами.

Що ж між ними спільного? Чому в одну групу увійшли захворюван­ня, які викликаються мікроорганізмами різних біологічних видів? Всю цю групу поєднує те, що основне місце перебування збудника і розвитку хвороби - кишківник людини (або тварини). Звідси і за­гальний механізм передачі інфекції, так званий фекально-оральний, при якому збудник із кишківника хворого або носія інфекції потрапляє в зовнішнє середовище, а потім через рот в шлунково-кишковий тракт здорової людини, викликаючи захворювання. В організм людини хвороботворні мікроорганізми можуть потрапляти з їжею, водою, а також заноситись брудними руками із предметів домашнього вжитку.

Перші прояви захворювання з’являються, зазвичай, через 1-3 дні після зараження, але можуть з’являтися і пізніше. Хвороба починається з підвищення температури тіла, частого рідкого випорожнення, іноді із слизом та кров’ю, болем у животі, часто відмічається остуда. У деяких випадках температура тіла залишається нормальною, хвороба має легкий, стертий, атиповий перебіг. Такий перебіг хвороби найбільш небезпечний для оточуючих в зв’язку з тим, що такі хворі, зазвичай, не звертаються до лікарів, намагаються лікуватися самостійно і розповсюджують збудника хвороби у навколишньому середовищі.

Для багатьох збудників кишкових інфекцій харчові продукти є поживним середовищем, в якому вони не тільки зберігаються, але й розмножуються. Одна із головних умов профілактики таких захворювань - максимальний захист продуктів харчування від потрапляння на них збудників кишкових інфекцій.

Як правило, в ізольованих квартирах кухня служить не лише місцем приготування їжі, але й їдальнею. Необхідно ретельно проду­мувати обстановку цього приміщення. Бажано, щоб кухонні меблі були покриті пластиком, який можна мити гарячою водою з миючими засобами. Стіни кухні на висоту 1,5 м від підлоги краще всього облицювати плиткою або пофарбувати масляною фарбою - це полегшить їх миття.

Необхідно мати декілька обробних дощок та ножів - окремо для сирого м'яса та риби, для сирих овочів, вареного м'яса та риби, хліба. Можна зробити на них відповідні помітки.

Кухонне начиння і посуд потрібно мити гарячою водою після кожного приготування і прийому їжі, а м'ясорубку ще й обдати окро­пом або прокип'ятити.

Витирати посуд рушником небажано: після миття у гарячій воді вона швидко висихає, а хвороботворні мікроби можуть за допомогою рушника переноситись на чистий посуд. Зберігати посуд потрібно в захищеному від мух місці.

Ще до того, як продукти потраплять на кухню, необхідно уберегти їх від забруднення мікробами, які викликають кишкові захворювання. Ті продукти, які не будуть підлягати термічній оброб­ці (ковбаса, масло, сир та ін.), запаковуйте окремо від сирих - м'яса, риби, напівфабрикатів

Овочі, фрукти та ягоди, які вживаються у свіжому вигляді, потрібно мити у проточній воді. Сильно забруднені овочі та фрукти миють спеціально для цього виділеною щіткою.

Важливе значення має правильне зберігання харчових продуктів. Сухі та сипучі продукти необхідно зберігати в зазначених місцях - шафах, буфетах, а ті, які швидко псуються, - в побутових холодиль­никах, де температура не перевищує + 8°С. Для харчових продуктів існують певні строки зберігання, і необхідно суворо їх дотримуватися. Так, м'ясний фарш можна зберігати у холодильнику не більше 6 годин, торти, тістечка, м'ясні напівфабрикати - 36, смажені котлети - 24, варені ковбаси - 48 годин і т.д.

Особливо небезпечні різноманітні заливні страви, що пояснюєть­ся особливостями їх приготування. Так, наприклад, при виготовленні холодцю м'ясо після тривалої варки відділяється від кісток і зали­вається теплим бульйоном. При цьому створюються сприятливі умови для розмноження у ньому збудників кишкових інфекцій, які можуть бу­ти занесені в продукт руками або через посуд. Тому після відділен­ня кісток варене м'ясо потрібно знову покласти у бульйон, провари­ти декілька хвилин, а потім розлити в попередньо ошпарений окропом посуд.

Молоко в торговій мережі магазинів підлягає пастеризації, внаслідок чого хвороботворні мікроби у ньому знищуються. А розлив­не молоко, особливо придбане на базарах, може забруднюватись, тому перед вживанням його необхідно обов'язково прокип'ятити.

Особливу увагу необхідно приділити умовам зберігання та приго­тування їжі під час відпочинку на природі та в туристичних походах. Не слід брати в дорогу продукти, які швидко псуються. Кожен вид продуктів необхідно упакувати в окремий поліетиленовий пакет, а для кращого зберігання їх можна використовувати сумки-холодильники.

Фактором передачі кишкових інфекцій може стати вода забруднена виділеннями хворої людини або носія інфекції. Особливо небезпечна вода відкритих водойм, оскільки вона може бути забруднена нечистотами, які скидаються із суден та із каналізації або змиваються з поверхні грунту атмосферними опадами. Її можна вживати лише у виключних випадках після ретельного кип’ятіння. Намагайтесь не ковтати воду при купанні у річці, озері і т.п.

В сільських районах, на околицях кіст жителі користуються переважно місцевими джерелами водопостачання. Найчастіше - це шахтні колодязі. Від їх благоустрою та правильного користування за­лежить епідеміологічне благополуччя населення. Колодязі необхідно розташовувати віддалік від можливих джерел забруднення, на відстані не менше 20-30 м від туалетів, ям для сміття. Простір навколо цям­рини (шириною 1,5 м та глибиною 0,5 м) заповнюється глиною (глиня­ний замок). Стінки колодязя повинні бути на 0,8 м вищі від поверхні землі. Поверх глиняного замка в радіусі 2 м засипають піском, відмощують каменем, цеглою або заливають бетоном з нахилом від колодя­зя для стоку води. Отвір колодязя необхідно щільно закривати криш­кою і користуватися спільним відром.

Кишкові інфекції називають хворобами брудних рук, і дійсно, дотримання всім відомого правила - регулярно мити руки - дозволяє значно знизити захворюваність кишковими інфекціями. Руки необхідно мити перед вживанням та приготуванням їжі, після кожного відвіду­вання туалету. Проте не всі, особливо діти, вміють правильно це ро­бити. При правильному митті руки спочатку змочують водою, потім на­милюють і розтирають мило до утворення густої піни, після чого пі­ну змивають. Повторюють це 2-3 рази. Ретельно миють не тільки долоні і тильну сторону китиць, але й між пальцями. Для видалення бруду із-під нігтів використовують щітку. Нігті на руках необхідно коротко підстригати, гризти нігті взагалі неприпустимо.

Певну роль в розповсюдженні кишкових інфекцій відіграють мухи, які переносять збудників різних захворювань з нечистот на харчові продукти, посуд та ін. Для того, щоб мухи не залітали в приміщення, вікна закривають марлею або сіткою з дрібними вічками. Для знищен­ня мух існують різноманітні хімічні та механічні засоби. Пам'ятайте, у чистому приміщенні мух набагато менше!

При будь-якому підозрілому на кишкову інфекцію нездужанні необхідно негайно звертатися до лікаря.
Це допоможе зберегти здо­ров'я не лише ваше, але й оточуючих!